More from Війна • Конфлікти

• 
  Колишні міністри вимагають посилити контроль за експортом зброї

  Колишні ліберальні міністри Ллойд Аксворті та Аллан Рок висловили глибоку стурбованість рішенням федерального уряду не ухвалювати закон, який мав би усунути регуляторні прогалини в експорті зброї. Вони звернулися до міністра закордонних справ Аніти Ананд з вимогою посилити правила та гарантії безпеки. Це питання набуває особливої ваги на тлі міжнародних дискусій про етичність та прозорість торгівлі озброєннями. Подальші кроки уряду будуть пильно відстежуватися громадськістю та експертами.

  дослідити →
• 
  Колишній глава НАТО різко розкритикував оборонну політику Стармера

  Колишній генеральний секретар НАТО та міністр оборони Джордж Робертсон звинуватив уряд Кіра Стармера у «корозійній самовпевненості» щодо оборони, попередивши, що Великобританія перебуває в небезпеці через недостатні інвестиції у військову сферу. Він наголосив, що війна в Ірані має стати «жорстким сигналом» для влади та розкритикував Міністерство фінансів за пріоритети на користь соціальних видатків. Ці заяви ставлять під сумнів нинішню стратегію національної безпеки й вимагають невідкладних дій.

  дослідити →
• 
  Південна Корея та Польща посилюють оборонний союз

  Південна Корея та Польща домовилися поглибити оборонне партнерство, уклавши угоду на понад 44 мільярди доларів у 2022 році. Візит прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска до Сеула — перший за 27 років — засвідчив стратегічне значення співпраці в умовах зростаючої глобальної напруги. Співпраця охоплює не лише постачання озброєнь, а й спільне виробництво, передачу технологій та навчання. Цей союз зміцнює обороноздатність обох країн у нових геополітичних реаліях.

  дослідити →
• 
  Ізраїльські амбіції та регіональні виклики

  Ідея «Великого Ізраїлю» в ізраїльській стратегії відображає розрив між військовою потугою та відсутністю стратегічних перемог. Хоч Ізраїль і здатен вести інтенсивні бойові дії на кількох фронтах, він не може перетворити це на політичні здобутки. Це свідчить про обмеженість моделі влади, що базується на військовій активності без чіткої кінцевої мети. Тим часом Туреччина намагається організувати нові переговори між США та Іраном, щоб знизити напруженість у регіоні.

  дослідити →
• 
  Переговори США та Ірану: шанс на мир

  Посередники з Єгипту, Пакистану та Туреччини прагнуть провести новий раунд переговорів між США та Іраном до завершення перемир’я 21 квітня. Незважаючи на напружені дискусії в Ісламабаді, обидві сторони продовжують торгуватися, і двері для діалогу залишаються відкритими. Результат цих переговорів може визначити подальшу долю мирної угоди та стабільність у регіоні.

  дослідити →
• 
  У Газі відновили гуманітарний коридор

  Після 40 днів закриття на північному переході Зікім знову відкрили пункт пропуску, що дозволило ООН безпосередньо доставляти гуманітарну допомогу до Гази. Це частково полегшує гостру нестачу хліба та інших продуктів, з якою стикаються мешканці. Водночас залишаються значні перешкоди — затримки на ізраїльській митниці та обмеження для низки гуманітарних організацій. Ситуація в Газі залишається критичною, і розширення доступу до допомоги є нагальним завданням.

  дослідити →
• 
  США заблокували Ормузьку протоку через конфлікт з Іраном

  Після провалу переговорів із Іраном 11 квітня США оголосили повну морську блокаду Ормузької протоки, що набула чинності 13 квітня. Цей стратегічний водний шлях, через який проходить близько 20% світового експорту нафти та газу, тепер суттєво обмежений для іранських портів і узбережжя. Транзит суден до інших країн не заборонений, але підлягає контролю. Світова енергетична ситуація загострюється, а подальші кроки Вашингтона та Тегерана мають вирішальне значення.

  дослідити →
• 
  Індійський флот і криза у Західній Азії

  Індійський флот проводить двічі на рік конференцію командирів 14–16 квітня у Нью-Делі на тлі загострення конфлікту у Західній Азії. Водночас щонайменше 15 індійських суден застрягли біля протоки Ормуз через блокаду іранських портів, оголошену США, що суттєво ускладнило енергетичні перевезення. На конференції обговорюватимуться питання захисту енергетичних інтересів Індії та координації дій у регіоні Індійського океану за участю багатонаціональних сил. Рішення флоту матимуть ключове значення для безпеки регіону й морської стратегії країни.

  дослідити →
• 
  Британія швидко закуповує перехоплювачі дронів

  Міністерство оборони Великої Британії планує придбати у стартапу Cambridge Aerospace перехоплювачі Skyhammer для протидії іранським бойовим дронам типу Shahed. Перші поставки очікуються вже в травні 2026 року, що є надзвичайно швидким для оборонних закупівель країни. Ця ініціатива має на меті посилити оборону як британських військ, так і союзників у регіоні Перської затоки. Такий крок свідчить про важливість оперативного реагування на зростаючі загрози з повітря.

  дослідити →
• 
  Техногіганти очолили підрозділ армії США

  13 червня 2025 року у Myer-Henderson Hall неподалік Пентагону відбулася офіційна презентація підрозділу Detachment 201, відомого як Корпус виконавчих інновацій. До його складу увійшли провідні технологічні керівники: Ендрю Босворт з Meta, Кевін Вейл з OpenAI, Шям Санкар з Palantir та Боб МакГрю. Їхня мета — інтегрувати передові технології у військові інновації, що відкриває нову еру співпраці між Силіконовою долиною та армією США. Попереду — випробування та впровадження новітніх технологій у сфері оборони.

  дослідити →
• 
  Союзники США в Перській затоці вичерпують боєприпаси

  Після понад шести тижнів інтенсивних авіаударів країни Перської затоки — Саудівська Аравія, ОАЕ та Катар — вичерпали запаси засобів протиповітряної оборони. Через затримки з постачанням озброєнь зі США та триваючі іранські атаки союзники змушені шукати альтернативних постачальників в Азії, зокрема в Південній Кореї та Японії. Цей крок свідчить про посилення регіональної напруги та зміну військової стратегії. Наступним етапом стане укладання нових контрактів і можливе посилення обороноздатності на тлі крихкого перемир’я з Іраном.

  дослідити →
• 
  Росія випробувала гіперзвуковий патрон проти дронів

  У Росії успішно протестували квазігіперзвуковий патрон із початковою швидкістю 1 530 м/с, створений для роботизованої снайперської системи «Двоїк». Особлива модифікація патрона призначена для боротьби з безпілотниками, що суттєво підвищує ефективність протидії повітряним загрозам. Модуль вогню легко збирається та розбирається, замінюється натисканням однієї кнопки. Водночас розпочато серійне виробництво системи «Двоїк» з штучним інтелектом. Це важливий крок у розвитку російських робототехнічних озброєнь, який може вплинути на дрони війни.

  дослідити →